Візія 2030

Позашкільна освіта: сучасний стан і візія 2030
& Активно в українському суспільстві обговорюються питання Стратегії України 2030.
Згідно Стратегії, п.6.9, Україна визначається як новий центр європейської освіти - https://strategy.uifuture.org.

 


У системі освіти як невід'ємний складник освіти важлива роль належить позашкільній освіті.
?Яким є сучасний стан позашкільної освіти?
?Якою є візія позашкільної освіти 2030?
Відповідно до підходів, представимо пропозиції до Стратегії України 2030 у частині позашкільної освіти.
Перш за все, на основі даних Державної служби статистики України, Міністерства освіти і науки України, подамо основні показники системи позашкільної освіти України, станом на 01.01.2018:
- Кількість закладів освіти, од. - 1379
- Кількість вихователів/учителів/викладачів, тис. осіб - 22,3
- Кількість вихованців/учнів/студентів, тис. осіб - 1 240
- Кількість здобувачів освіти на 1 педагога - 55,6
- Обсяг державного фінансування, млрд. грн. - 0,9
- Обсяг державного фінансування, %ВВП - 0,3
- Обсяг приватного фінансування, млрд. грн. - н/д
- Обсяг приватного фінансування, %ВВП - н/д
Отже, на початок 2018 року в Україні налічувалося 1 379 закладів позашкільної освіти системи Міністерства освіти і науки України.
У закладах позашкільної освіти системи Міністерства освіти і науки України станом на 01.01.2018 р. навчалося понад 1,2 млн. учнів (вихованців, слухачів).
Фактично кожна третя дитина здобувала, крім загальної середньої, позашкільну освіту у закладах позашкільної освіти.
Частка розподілу видатків Державного бюджету України на позашкільну освіту в межах МОН України у 2018 р. становила 0,3 % ВВП.
Система позашкільної освіти згідно Закону України «Про освіту» забезпечує розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
Працювало понад 76,3 тис. гуртків, секцій, творчих об’єднань з різних напрямів позашкільної освіти (художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, гуманітарний, фізкультурно-спортивний тощо).
Заклади позашкільної освіти як основна організаційна структура виконують важливі функції соціального значення, є осередками ранньої профілізації та протидії дитячим негативним проявам. Станом на 01.01.2018 р. закладами позашкільної освіти проведено майже 93 тис. різноманітних організаційно-масових заходів, до участі в яких було залучено понад 70 % дітей шкільного віку. При цьому лише третина цих заходів проводилася за кошти бюджету.
Позашкільна освіта надає шанс для розвитку здібностей дітей із соціально незахищених категорій. Станом на 01.01.2018 р. понад 9,4 тис. дітей з особливими освітніми потребами навчалися у закладах позашкільної освіти. Також позашкільну освіту здобувають 9,3 тис. дітей із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та понад 47,6 тис. дітей із малозабезпечених сімей.
По друге, узагальнимо основні проблеми щодо позашкільної освіти.
Залишається актуальним питання забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти, збільшення охоплення позашкільною освітою в закладах позашкільної освіти на рівні не менше 50-60% дітей від загальної кількості дітей дошкільного і шкільного віку.
Потребує оновлення зміст і методика позашкільної освіти з урахуванням  компетентнісного підходу, що включає формування пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей за напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-спортивний, дослідницько-експериментальний, гуманітарний та ін.).
Соціальний статус і розмір заробітної плати педагогічних працівників заклади позашкільної освіти є важливою соціальною складовою. Адже більшість тарифних ставок педагогічних працівників закладів позашкільної освіти підпадає під найнижчий – 9–10 тарифний розряд з окладом – 3323 грн, і 3496 грн відповідно.
Нерівним є гендерний розподіл педагогічних працівників у закладах позашкільної освіти. Працюють педагогічними працівниками 76% жінок і, відповідно, 24% – чоловіків. При цьому недостатня кількість педагогів чоловічої статі негативно впливає на гендерний розподіл серед учнів. Адже навчаються у закладах позашкільної освіти 61% дівчат, 39% – хлопчиків.
Важливим залишається питання системного підходу до підготовки педагогічних працівників системи позашкільної освіти. Відсутня окрема спеціальність 018 Позашкільна освіта у Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.
В умовах децентралізації фінансування позашкільної освіти в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) – одне з чутливих питань. У процесі створення територіальних громад, окремі ОТГ не завжди мають спроможність надавати позашкільну освіту, що порушує реалізацію права дітей на позашкільну освіту.
По третє, якою є візія позашкільної освіти 2030?
Стратегічним курсом розвитку позашкільної освіти 2030 є:
• підвищення якості і доступності позашкільної освіти;
• піднесення значущості позашкільної освіти для людини, держави, суспільства;
• посилення допрофесійної підготовки, ранньої профілізації учнів;
• навчання впродовж життя у закладах позашкільної освіти;
• інтеграція позашкілля України у міжнародний освітній простір.
Основними функціями позашкільної освіти стає:
*Освітня. Розвиток людини як особистості, задоволенні її освітніх потреб та інтересів, забезпеченні обізнаності, освіченості, вихованості.
*Соціокультурна. Розвиток спільноти людей як громади, забезпеченні громадянського суспільства.
*Економічна. Формування і використання продуктивних здібностей особистості як людського капіталу держави та суспільства.
Головною метою реформ в позашкільній освіті є високоякісна, доступна система позашкільної освіти, розширення функцій закладу позашкільної освіти в адміністративно-територіальній одиниці як центру освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності.
Основні акценти мають бути спрямовані на:
1. Розширення функцій закладу позашкільної освіти як центру освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності в адміністративно-територіальній одиниці з урахуванням навчання впродовж життя.
2. Оновлення змісту і методики позашкільної освіти з урахуванням компетентнісного підходу, що включає формування пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей.
3. Створення механізмів контролю та недопущення закриття закладів позашкільної освіти.
4. Піднесення престижу професії педагогічного працівника закладу позашкільної освіти шляхом запровадження нових моральних та матеріальних стимулів.
5. Поповнення закладів позашкільної освіти новими кваліфікованими кадрами шляхом введення до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти окремої спеціальності «Позашкільна освіта».
Заклад позашкільної освіти в адміністративно-територіальній одиниці (ОТГ, селі, селищі, районі, місті, області) стає центром освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності.
Цінністю позашкільної освіти 2030 є:
• для держави, суспільства – соціальне і економічне зростання; одна з найефективніших інвестицій в найближче і віддалене майбутнє, розвиток людського капіталу;
• для громади – соціокультурна діяльність різних верств населення;
• для дітей, батьків – особистісний і професійний розвиток; безпечна, змістовна зайнятість у вільний час у закладах позашкільної освіти; навчання, виховання, розвиток, соціалізація; допомога у підготовці дітей до самостійного відповідального життя.
§Таким чином, застосування даних положень дасть можливість успішній реалізації Стратегії України 2030.

О.В.Биковська