Про освітні втрати: Позашкільна освіта. Кадрове забезпечення закладів позашкільної освіти
- проф. Олена Биковська
- доц. Тімур Биковський
Про освітні втрати: Позашкільна освіта. Кадрове забезпечення закладів позашкільної освіти
Однією із значних освітніх втрат в Україні в умовах війни є значне зменшення кількості педагогів закладів позашкільної освіти.
Цифри шокують.
Тільки за останній рік кількість педагогічних працівників закладів позашкільної освіти зменшилась майже на 2 тис. – з 18 тис. 93 педагогічних працівника у 2022 р. до 16 тис. 254 у 2023 р. на 1153 заклади позашкільної освіти.
Якщо порівняти з 1991 р., коли кількість педагогів становила 46 тис. 167, то ця цифра менша майже на 300%.
При цьому, відбувається значне «старіння професії».
Аналіз вікового складу показує, що педагоги віком до 30 років становлять лише 10%, а віком від 31 до 40 років – 21% .
Тобто, за 10 років може відбутися скорочення до 70% педагогічних працівників закладів позашкільної освіти.
Ця негативна ситуація обумовлена рядом причин:
1.Широкомасштабна війна.
2.Відсутність державного замовлення на підготовку педагогів закладів позашкільної освіти.
3.Відсутність профорієнтації щодо професії педагога закладу позашкільної освіти.
4.Відсутність системи заміщення педагогічних кадрів закладів позашкільної освіти.
5.Відсутність окремої спеціальності 018 Позашкільна освіта.
При цьому, варто усвідомлювати, що на підготовку педагога закладу позашкільної освіти потрібно до 10 років:
4 роки бакалаврат + 1,5 роки магістратура + 3-5 років педагогічний досвід молодого педагога
Крім того, актуальним постає питання підготовки педагогів для деокупованих територій
Як відомо, залучення учнів до закладів позашкільної освіти залежить саме від педагогів – керівників гуртків.
Адже дитина приходить у заклад позашкільної освіти і здобуває у ньому позашкільну освіту саме завдяки педагогу.
Тобто, якщо зараз системно не підійти до вирішення даної проблеми, заклади позашкільної освіти можуть залишитися без педагогів.
І ця проблема потребує комплексного рішення і залежить від усіх. Тому, більш детально розглянемо функціонал і можливості ключових стейкхолдерів позашкільної освіти, а саме: Міністерства освіти і науки України, закладів вищої освіти України, закладів позашкільної освіти України. Отже:
І. Міністерство освіти і науки України
Саме МОН України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки
Згідно Положення про Міністерство освіти і науки України, основні завдання МОН: «формує щороку пропозиції та доводить до підпорядкованих закладів освіти державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів для державних потреб з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці у порядку, встановленому законодавством».
Відповідно саме МОН України має сформувати державне замовлення на підготовку фахівців для закладів позашкільної освіти.
Крім того, актуальним постало і запровадження окремої спеціальності 018 Позашкільна освіта.
ІІ. Заклади вищої освіти України
Саме заклади вищої освіти провадять освітню діяльність на певних рівнях вищої освіти, забезпечують організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти.
У 2008 р. вперше в Україні Український державний університет імені Михайла Драгоманова (раніше НПУ імені М.П. Драгоманова) запровадив підготовку фахівців для закладів позашкільної освіти.
Сьогодні УДУ імені Михайла Драгоманова забезпечує підготовку фахівців для системи позашкільної освіти за ОП «Позашкільна освіта» за всіма рівнями – бакалавр, магістр, доктор філософії.
Слід відзначити, що ОП «Позашкільна освіта» першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня УДУ імені Михайла Драгоманова є акредитованими Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
При цьому, як УДУ імені Михайла Драгоманова ще 8 закладів вищої освіти також відкрили ОП «Позашкільна освіта» за тим чи іншим рівнем вищої освіти.
Водночас у 2023 р. по всій Україні на перший (бакалаврський) рівень подано лише 11 заяв, а на другий (магістерський) рівень – 19 заяв.
І це лише заяви.
Кількість тих студентів, які будуть здобувати вищу освіту й відповідно поповнять кадровий склад закладів позашкільної освіти залишається невідомою.
Відповідно, важливим постає питання підвищення рівня взаємодії закладів вищої освіти із закладами позашкільної освіти щодо підготовки педагогічних кадрів.
ІІІ. Заклади позашкільної освіти України
Заклади позашкільної освіти є ті, для кого найбільш важливим є питання кадрового забезпечення.
І саме заклади позашкільної освіти є тими, хто може плекати педагогічні кадри серед своїх учнів.
Адже саме випускники закладів позашкільної освіти є найбільш мотивована когорта.
Згідно офіційних даних у 2023 р. у закладах позашкільної освіти навчалося понад 790 тис. вихованців, учнів, слухачів, серед яких: віком понад 18 років – 9395 учнів, віком 17 років – 19 тис. 805 учнів, віком 16 років – 37 тис. 499 учнів. Тобто, серед цих вихованців, учнів, слухачів закладів позашкільної освіти є потенційні майбутні педагоги закладів позашкільної освіти.
При цьому, із цих понад 66,6 тис. учнів віком 16-18 років подали заяви на вступ на ОП «Позашкільна освіта» до університетів України – 11 заяв перший (бакалаврський) рівень. Загалом 30 вступників, тобто 0,05%.
Відповідно, заклади позашкільної освіти мають здійснювати ранню профорієнтацію і відбір серед своїх учнів мотивованих на вступ на ОП «Позашкільна освіта».
Водночас саме методисти можуть координувати питання профорієнтації учнів закладів позашкільної освіти.
Отже, щоб справа продовжувалася, кожен педагог закладу позашкільної освіти має підготувати принамні 1-2 учня, який продовжить його справу.
Впевнені, що саме спільними зусиллями питання освітніх втрат у кадровому забезпеченні закладів позашкільної освіти може бути ефективно вирішене.
Тим більше, вже є значні напрацювання.
Тримаємо освітянський фронт – наближаємо перемогу разом!