ЛІЦЕНЗУВАННЯ У СФЕРІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 У вересні 2018 р. у Закон України «Про позашкільну освіту» внесено зміни у частині включення норми щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти за бажанням.

Таким чином, виправлено юридичну колізію, яка порушувала рівні права і можливості щодо провадження освітньої діяльності. Оскільки, позашкільна освіта – єдиний складник освіти, який до 2015 р. ліцензувався, а потім був позбавлений такого права.

Більш детально, розглянемо важливість ліцензування у сфері позашкільної освіти для батьків, дітей, суб’єктів освітньої діяльності, держави та суспільства; пропозиції до сучасної процедури ліцензування у сфері позашкільної освіти, а також історію питання щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти.

 Для чого ліцензування у сфері позашкільної освіти?

Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.р. № 222-VIII, «ліцензування – засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів».

При цьому Законом передбачено «принцип рівності прав суб’єктів господарювання, що передбачає:

Таким чином, ліцензування має багато переваг і можливостей.

– Перш за все, переваги ліцензування для батьків і дітей.

Саме ліцензування забезпечує безпеку здобувачів освіти та охорону праці. Адже, віддаючи дитину у заклад позашкільної освіти чи до ФОП, який здійснює освітню діяльність у сфері позашкільної освіти не завжди є можливим перевірити, хто буде працювати з дитиною, стан здоров’я педагога.

Ліцензія на освітню діяльність є документом, що засвідчує кадрові вимоги, у тому числі обов’язковий профілактичний медичний огляд, що відображається в його особистій медичній книжці, технологічні та організаційні вимоги тощо.

При цьому, якщо сталася нештатна ситуація перевірити установу чи ФОП відповідні органи мають право тільки при наявності ліцензії. Таким чином, для батьків ліцензування позашкільної освіти є запорукою безпеки для дитини, зняття ризиків для здоров’я.

– По друге, переваги ліцензування для закладу позашкільної освіти, ФОП.

Наявність ліцензії як засобу державного регулювання провадження видів господарської діяльності дає більші можливостей, свідчить про конкурентоздатність, знаходження у правовому полі. Крім цього, саме ліцензія свідчіть про можливість проведення освітньої діяльності закладами позашкільної освіти та ФОП, високу якість позашкільної освіти і отримання відповідних пільг від держави.

– По третє, переваги ліцензування для держави, суспільства.

Ліцензування у сфері позашкільної освіти як засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, забезпечить реалізацію єдиної державної політики, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Також, це сприятиме підвищенню якості позашкільної освіти, виправленню юридичної колізії, наданню рівних прав і можливостей, запобігання ризиків.

Якою є процедура ліцензування у сфері позашкільної освіти?

Враховуючи важливість і необхідність ліцензування у сфері позашкільної освіти 9.08.2018 р. у Міністерстві освіти і науки України на зустрічі представників Міжнародної асоціації позашкільної освіти з керівництвом МОН було отримано підтвердження щодо підтримки МОН ліцензування у сфері позашкільної освіти.

20.11.2018 р. у Міністерстві освіти і науки України під головуванням заступника міністра освіти і науки Хобзея Павла Кузьмовича відбулась нарада щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти.

Основна увага наради була приділена питанню погодження процедури ліцензування у сфері позашкільної освіти та внесенню змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.12.2015 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» у частині ліцензування у сфері позашкільної освіти.

Ключовими були три питання:

– Яким є вимоги до ліцензування у сфері позашкільної освіти і можливість ліцензування за бажанням?

– Який орган буде здійснювати ліцензування у сфері позашкільної освіти?

– Яка освітня діяльність у сфері позашкільної освіти ліцензується?

1) Щодо вимог до ліцензування у сфері позашкільної освіти.

Ліцензійні умови мають визначати мінімальні кадрові, технологічні, організаційні вимоги до провадження освітньої діяльності у сфері позашкільної освіти.

При цьому процедура ліцензування здійснюється за бажанням. Отже, якщо у закладу чи ФОП немає бажання отримувати ліцензію, він може не ліцензуватися, як це передбачається і для інших закладів освіти.

2) Щодо органу ліцензування у сфері позашкільної освіти.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» органами ліцензування освітньої діяльності закладів освіти є МОН, обласні, Київська міська держадміністрації.

Враховуючи 20-річну практику ліцензування у сфері дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти доцільним є здійснювати ліцензування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями

3) Щодо освітньої діяльності, яка має ліцензуватися у сфері позашкільної освіти.

Враховуючи, що завжди у сфері позашкільної освіти ліцензувалися напрями позашкільної освіти, ліцензію на провадження освітньої діяльності доцільно видавати за напрямом позашкільної освіти. Серед них: художньо-естетичний, мистецький, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний або спортивний, військово-патріотичний, бібліотечно-бібліографічний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий, гуманітарний.

Історія питання щодо ліцензування у сфері позашкільної освіти

1) Ліцензування у сфері позашкільної освіти, у тому числі закладів позашкільної освіти як складових системи освіти в Україні бере початок з середини 90-х рр. ХХ ст.

2) З метою вдосконалення роботи по визначенню відповідності освітньої діяльності навчально-виховних закладів встановленим законодавством державним вимогам 1995 р. приймається Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів освіти» № 942/95 від 10.10.1995 р. Відповідно Указом визначається розробка Типових положень про ліцензування і атестацію дошкільних, середніх, позашкільних навчально-виховних закладів та навчально-виховних закладів для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації.

3) У лютому 1996 р. на виконання даного Указу приймається Постанова Кабінету Міністрів України № 200 від 12.02.1996 р. «Про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів». Даною Постановою створюється Державна акредитаційна комісія (ДАК) як постійно діючий орган, який забезпечує виконання державних вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих і професійно-технічних навчальних закладів (далі – заклади освіти) за напрямами (спеціальностями) підготовки та перепідготовки фахівців, надання та зміни статусів цих закладів.

Окрема увага приділяється питання ліцензування, у тому числі позашкільних закладів освіти, зокрема встановлюється, що: «до 31 грудня 1996 р. разом з місцевими державними адміністраціями провести перевірку виконання умов і правил провадження освітньої діяльності закладами освіти, які отримали ліцензії, а також привести статуси і назви цих закладів у відповідність із змістом заявленої діяльності».

4) У березні 1996 р. Міністерство освіти України приймає наказ № 72 від 11.03.1996 р. «Про затвердження Типового положення про фахову раду з ліцензування та акредитації вищих закладів освіти та Типового положення про регіональну експертну раду (центр) з ліцензування та атестації закладів освіти, які здійснюють діяльність, пов’язану з одержанням загальної середньої та професійної освіти».

Наказом встановлюється, що: «Регіональна експертна рада (центр) з ліцензування та атестації закладів освіти є постійно діючим органом, який забезпечує виконання державних вимог до ліцензування і атестації шляхом проведення експертизи спроможності провадження освітньої діяльності професійно-технічними, середніми загальноосвітніми, позашкільними, дошкільними закладами освіти і закладами освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації».

Також відзначається, що: «Для попереднього розгляду матеріалів про ліцензування та атестацію закладів освіти у складі Ради можуть створюватися секції або сектори з питань професійно-технічної освіти, дошкільної, позашкільної, загальноосвітньої підготовки тощо.

Секції або сектори здійснюють попередній розгляд матеріалів про ліцензування та атестацію закладів освіти за видами і напрямами підготовки за висновками ліцензійної та актами атестаційної експертизи експертних комісій та тимчасових робочих груп».

Таким чином, питання ліцензування позашкільними закладами освіти покладається на Регіональні експертні ради (центр) з ліцензування та атестації закладів освіти. Крім того, у складі Ради можуть створюватися секції або сектори з питань, у тому числі позашкільної освіти.

Визначається і механізм проведення ліцензування позашкільних закладів освіти. Зокрема, «Рада у двомісячний термін:

розглядає подані тимчасовими робочими групами, експертними комісіями матеріали атестаційної експертизи, готує мотивований висновок про спроможність закладу освіти здійснювати освітню діяльність на рівні державних вимог і подає його разом з атестаційною справою на розгляд до:

Державної акредитаційної комісії – при проведенні атестації професійно-технічних закладів освіти, навчальних підрозділів підприємств, установ, організацій тощо, які здійснюють професійне навчання з присвоєнням кваліфікації за напрямом (професією);

Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за місцем знаходження закладу освіти при проведенні атестації середніх загальноосвітніх, позашкільних, дошкільних закладів освіти і закладів освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації».

5) 2003 р. приймається нова Постанова Кабінету Міністрів України № 1380 від 29.08.2003 р. «Про ліцензування освітніх послуг» і наказ Міністерства освіти і науки України від 24.12.2003 № 847 «Про затвердження Ліцензійних умов надання освітніх послуг, Порядку здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг, Положення про експертну комісію та порядок проведення ліцензійної експертизи та Типового положення про регіональну експертну раду з питань ліцензування та атестації навчальних закладів». Відповідно до них затверджуються ліцензійні умови для усіх складових системи освіти, у тому числі Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти.

Ліцензійні умови визначають мінімальні вимоги до навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового та інформаційного забезпечення суб’єктів, які надають освітні послуги у сфері позашкільної освіти.

У Типовому положенні про регіональну експертну раду (РЕР) з питань ліцензування та атестації навчальних закладів встановлюється, що: «РЕР є постійно діючим органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування юридичних осіб – навчальних закладів та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які надають освітні послуги відповідно до законодавства України у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, а також професійно-технічної освіти (за умови делегування Міністерством освіти і науки України (далі – МОН) місцевим органам управління освітою своїх повноважень з формування експертних комісій для проведення ліцензійної експертизи послуг у сфері професійно-технічної освіти) та атестації навчальних закладів».

Таким чином, процедура ліцензування у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти покладається на Регіональні експертні ради.

6) 2007 р. приймається нова Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 1019 «Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг», затверджується новий Порядок ліцензування діяльності з надання освітніх послуг.

Даний Порядок «встановлює загальні вимоги до ліцензування діяльності з надання освітніх послуг та визначає процедуру самооцінки спроможності суб’єктів освітньої діяльності щодо надання освітніх послуг, проведення ліцензійної експертизи, прийняття рішень та їх оформлення, видачі і переоформлення ліцензій, видачі їх дублікатів, а також прийняття рішень про обмеження діяльності суб’єктів у сфері освіти».

Документом встановлюється, що ліцензуванню підлягає діяльність з надання таких освітніх послуг, у тому числі «у сфері позашкільної освіти – освітня діяльність за художньо-естетичним, туристично-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим та гуманітарним напрямами».

Визначаються органи ліцензування, зокрема «ліцензування проводять:

«МОН – щодо надання послуг у сфері професійно-технічної та вищої освіти;

Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, органи управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій – щодо надання послуг у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти».

Особлива увага приділяється питанням підготовки та проведення ліцензування.

Даний Порядок ліцензування діяльності з надання освітніх послуг діє до 2015 р. і усі складові системи освіти, у тому числі позашкільна ліцензуються відповідно до нього.

7) 2015 р. приймається Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015р. № 222-VIII.

Стаття 1 Закону встановлює: «ліцензування – засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів».

Стаття 7 Закону регламентує перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Серед них визначено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як: «освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти».

8) 2017 р. приймається новий Закон України «Про освіту». Питанню ліцензування приділяється значна увага.

Так, стаття 43 встановлює, що: «Ліцензування освітньої діяльності – це процедура визнання спроможності юридичної або фізичної особи надавати освітні послуги на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов».

Відповідно статтю 26 Закону України «Про позашкільну освіту» доповнено пунктом наступного змісту:

9) 2018 р. у Закон України «Про позашкільну освіту» внесено зміни у частині ліцензування у сфері позашкільної освіти. Включено норму щодо ліцензування за бажанням, а саме:

«6. Ліцензування освітньої діяльності може здійснюватися за рішенням засновника (засновників) закладу позашкільної освіти.

Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та анулювання ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством».

Таким чином, за понад 20 років ліцензування у сфері освіти, у тому числі позашкільної освіти було створено потужну нормативно-правову базу і розроблено механізми ліцензування. З метою виконання Закону України «Про позашкільну освіту» пропонується внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» у частині включення позашкільної освіти.

Проект змін, розроблений Міжнародною асоціацією позашкільної освіти додається.

 ЛІЦЕНЗУВАННЯ У СФЕРІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ